Сделать стартовой | Добавить в избранное  
Русский Английский Украинский

Казачий Стан - Информационный портал казачьей традиции.

 
 

Навигация

Главная
Афиша
История
Культура
Казачьи Песни
Казачья Здрава
Казачий Спас
Казачьи Забавы
Казачьи Танцы
Казачьи Сказки
Онлайн Видео
Фотогалерея
Гостевая Книга
Карта сайта
Обратная связь
 

Календарь

«    Январь 2012    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
 
 

New Комментарии

{comments-last}
 
 

Опрос

Чего не хватает сайту

Песен
Карт
Культуры
Музыки
Новостей
Книг
Видео
 
 

Интересное



 
 

Архив

 
 
 
Уважаемые Посетители, чтобы получить доступ ко всем разделам нашего сайта, получить право оставлять комментарии и использовать наши сервисы, Вам необходимо зарегистрироваться, либо войти под своим логином. Зарегистрироватся очень просто, это минутное дело. ЗАРЕГИСТРИРОВАТСЯ ...

 
Українські народні танці |
 

Українські народні танці

Український народ протягом століть створював самобутню культуру, яка відбиває його багатогранне життя. Одним з найцінніших скарбів є танцювальне мистецтво. Кращі художні зразки народних танців збереглися і дійшли до наших днів.

Серед танців, які побутують, можна відзначити хороводи, метелиці, гопаки, козачки, коломийки, гуцулки, кадрилі, польки і ряд сюжетних танців - "Коваль", "Гречка", "Льон", "Лісоруби", "Опришки", "Аркан" та багато інших.

Визначають три основних жанри українських народних танців:

Хороводи,

Побутові,

Сюжетні.


--------------------------------------------------------------------------------

Хороводи.


Хороводи- один з найдавніших видів народного танцювального мистецтва. Виконання їх колись пов`язувалося з обрядовими діями, традиційною зустріччю весни (весняний цикл танців), відзначенням літа (купальський цикл танців), зустріччю Нового року. Найпош иренішеми були веснянки, гаївки, танки. Тепер хороводи втратили своє обрядове значення. Вони міцно увійшли до репертуару професіональних і самод іяльних виконавських колективів, особливо дитячих.

За темами хороводи можна поділити на три групи:
- до першої належать хороводи, в яких відображаються трудові процеси ("А ми просо сіяли, сіяли", "Мак", "Шевчик", "Бондар", "Коваль" та ін.);
- до другої- хороводи, де відбито родинно-побутові відносини трудового народу ("Перепілка", "Ой гілля-гілочки", "Пташка" тощо);
- до третьої- хороводи, в яких знайшли свій вияв патріотичні почуття народу, оспівується рідна природа ("А вже весна", "Марена" та ін.).

Хороводи являють собою синтетичний вид народної творчості, в якому органічно злиті поезія, музика та хореографія. Ідейний зміст того чи іншого хороводу розкривається в пісні. Отже, текст в обрядових танцях має першорядне значення, бо він визначає змі ст танцю та його хореографічний малюнок.


--------------------------------------------------------------------------------

Побутові танці.


Побутові танці беруть свій початок у хороводах, які є основою украінської народної хореографії. В цих танцях відображаються істотні риси характеру українського народу: волелюбність, героізм, завзяття, винахідливість, доцепність, нестеримна веселіст ь тощо.

Танці супроводжуються мелодіями, дуже різноманітними за ідейно-емоціональним змістом, значна частина яких виконується в народі як самостійні інструментальні п`єси.

Побутові танці є невід`ємною частиною щоденного життя народу. ЇІх виконують на масових вечорах, гулянках тощо.

До жанру побутових танців належать метелиці, гопаки, козачки, коломийки, гуцулки, верховини, польки і кадрілі. На основі спільних стилістичних особливостей хореографії та музики їх можна розподілити на три групи:
1) метелиці, гопаки, козачки;
2) коломийки, гуцулки, верховини;
3) польки та кадрилі.

У побутових танцях тепер немає тексту, залищилися лише окремі вигуки, слова чи строфи-триндички, які проказують виконавці в кульмінаційні моменти танцю.

Хореографія побутових танців та їх характеристика

Побутові танці дуже рзноманітні щодо хореографічного малюнка. Проте всі вони в своїй основі побудовані на одиних і тих же танцювальних руках: "перемінний крок", "тинки", "присядки", "вихиляси", "голубці", "дрібушки", "притупи" тощо.

Усі відомі танцювальні рухи та їх варіанти - це наслідок багатовікової народної практики в галузі мистецтва танцю. Вивчаючи технологію виконання танцювальних рухів, легко помітити, що в їх основі лежить той чи інший момент трудового процесу або якась дія людини. Так, танцювальний рух "колупалочка" асоціюється в нашій уяві з колупанням землі носком і п` яткою, танцювальний рух "тинок" технікою виконання нагадує перестрибуван ня через тин чи перелаз тощо. Є й такі танцювальні рухи, які підкреслюють характер людини.

У танцювальній пісні "дощик, дощик" в третій і четвертій строфах співають:

Аж він іде, аж він іде,

Ступає дрібненько

То ж то милий, то ж любий,

Дивітеся, ненько.

Дощик, дощик

Аж із стріхи капотить,

Розсердився мій миленький,

Аж ногами тупотить.

Ці строфи пісні супроводжують танцювальний рух, який називають "дрібушками". Характер "дрібушки" повністю залежить від тексту. В одному випадку "милий" ступає "дрібненько", граціозно перед своєю "коханою", в дру гому - "аж ногами тупотить", показуючи злість і досаду.

В пісні "Колись моя стара ненько" говориться про різноманітні танцювальні рухи, характерні для танцю "Тропак".
Наприклад:

Туп, туп ніженьками,

Цок, цок підківками,

Гоп, чук, га тропака,

Бо я зроду така.

Або ж в іншій строфі:

Ой пішла б я на музики

Щоб дав батько п`ятака,

Закрутилася б навіки

Та вдарила б тропака.

Перший рядок першої строфи: "Туп, туп ніженьками" - супроводжує танцювальний рух "притуп", а другий рядок: "Цок,цок підківками" - танцювальний рух "голубці". Третій рядок др угої строфи: "Закрутилася б навіки" - говорить про характерні для українських народних танців різноманітні кружляння. Сплетіння цих рухів, їх ло гічна послідовність у загальній композиції танцю створює своєрідний хореографічний малюнок. Для кожного з побу тових танців він різний.
В одній із строф пісні "Ой джигуне, джигуне" розповідається про танець "Козачок", розкривається його характер :

Люби ж мене, джигунець,

Пожартуймо, молодець:

Бери мене за рученьку,

Веди мене у танець.

Цей танець відзначається жартівливим характером, жвавим, стримким темпом. Здається, що з під ніг жигунця і дівчини, яка заграє до нього, іскри сиплються.

У жартівливій пісні "Ой мій милий умер, умер" описується танцювальний рух, харктериний для козачка:

Ой ти, дуда ж моя, дуда,

Я молода сюда - туда,

Навприсядки та в долоні...

Пішла мука по коморі.

З цієї строфи ми дізнаємось про те, що, крім "дрібушок", "притупів", "голубців", кружлянь тощо, в українських танцях зутрічаються різноманітні "присядки ".

Один і той самий танцювальних рух згідно з характером хореографічного образу в танці може виконуватися по-різному: широко і повільно, дрібно і швидко тощо. Танювальні рухи доповнюються пластикою, мімікою і жестами.

Особливого смислу танцювальний рух набув у контексті, зумовленому загальною композицією танцю.

Канвою хореографії цього жанру танців є хороводи на побутову тематику.

На відміну від хороводів орнаментальний малюною побутових танців створюється на основі відшліфованих віками танцювальних рухів, що є наслідком високого розвитку народного танцювального мистецтва. Орнамент, витканий живою лінією виконавців, не тільки приваблює зір глядача, а й виявляє основний зміст танцю в цілому. Іноді в нього вкраплюють характерні для того чи іншого танцю хореографічні епізоди. Наприклад, перед глядачем вишиковується лінія хловців-красенів, які завзято відбивають "дрібушку". Раптом один з них, широко стрибнувши, опиняється в центрі сцени і дзигою починає крутитись на місці. Інший вико навець, стрибнувши високо в гору, починає виконувати високі "голубці"...

В кожному з побутових танців орнаментальність, як і емоціональний зміст музики, звичайно мають свої відмінності.


--------------------------------------------------------------------------------

Метелиця.


Тема метелиці передається динамікою танцю, швидкою зміною фігур і різноманітними кружляннями, що створює вражання заметілі, завірюхи. Звідси і походить назва танцю. Метелиця - вид хороводу. Зв`язки з хороводами бачимо в основному композиційному елементі її (коло) та масовості. В наш час це кращий зразок масового танцю, в якому може брати участь необмежена кількість виконавців.

Поширений він по всій Україні, а також у Росії та Білорусії. Показово, що основний зміст метелиці є спільним, а форма розкриття його - різна.
Раніше метелицю, як і інші побутові танці, танцювали під пісню, яку виконували самі танцюристи. Найвідоміший такий текст:

Ой надворі метелиця,

Чом старий не жениться?

Ой ніколи женитися,

Бо нікому журитися.

Жаль мені превеликий,

Що поганий та сердитий,

Ой жаль животу,

Що любив сироту.

Ой жаль же мені,

Що не взяв я її,

Що любив та не взяв,

Тільки світ зав`язав.

Пізніше цю пісню почали виконували в інструментальному супроводі.

Коли кінчали співати пісню, музиканти продовжували грати. Тепер мелодію метелиці до танцю виконують переважно на інструментах, у зв`язку з чим вона зазнала ладово-інтонаційних і ритмічних змін, що значно поглиблюють їдейно-емоційний зміст танцю. Жива , запальна мелодія метелиці музичними засобами передає характер стихії цього природного явища.


--------------------------------------------------------------------------------

Гопак


Назва танцю походить від дієслова гопати (плигати, скакати). Танець в основному імпровізаційний. В народі його танцюють так, щоб виконавці один одному не заважали. Щодо цього гопак дещо нагадує російську "Камаринську", білоруську "Лявоніху", долгарсь ке хоро та польську мазурку.

У танці використовують широкі стрибки, "присядки" і всілякі складні кружляння. Танцюристи намагаються виконати їх найкраще. Між ними розпочинається своєрідне зиагання, яке за своїм характером нагадує російський п ерепляс.

Гопак виник у козацькому побуті й спочатку виконувався лише чоловіками. Тепер його танцюють разом з чоловіками і жінки. Гопак може виконувати один (обов`язково чоловік), два, три, і більше танцюристів. У сценічній обробці він має відповідну композиці йну структуру, яка складається з окремих танцювальних фігур, що, чергуючись, утворюють його орнаментальний малюнок. Проте гопак завждивідзначаєт ься героїчним забарвленням.

Мелодії гопаків, узагльнюючи ідейно-емоцйний зміст танцю, вцілому під час виконання часто змінюють свій характер: то вони звучать мужньо і героїчно, то радісно і запально. Тут вс зплежить від того, яку сторону вдачі людини змальовано в хореографічном у епізоді тієї чи іншої фігури гопака.

Мелодій гопаків дуже багато. Частина з них є пісенними мелодіями типу "Од Києва до Лубен" або "Гоп, млї гречаники". Основу їх становить інструментальна народна музика. Значна частина мелодій гопаків виконується для слухання.

Найбільш характерною ритмічною ознакою мелодій гопаків є варіаційне використання ритмічної формули анапеста як у пісенних так і в інструментальних мелодіях цього танцю. На основі її гопак легко відрізнити від інших танців не лише на слух, а й за доп омогою аналізу мелодії. Ця формула є характерним ритмо-кадансом мелодій гопаків.

Гопаки зустрічаються в операх - "Сорочинському ярмарку" М. Мусоргського, "Мазепі" П. Чайковського, "Майській ночі" М. Римського-Корсакова, "Запорожці за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського та інших, а також у балетах - "Горбоконику" Ц. Пуні, "Тарасі Буль бі" В. Соловйова-Сєдого, "Гаяне" А. Хачатуряна, "Марусі Богуславці" А. Свєчнікова та ін. Особливо слід відзначити симфонічну сюїту "Пам`яті Лесі Українки" А. Штогаренка, однією з частин якої є "Гопак", де композитор чудово передав найтонші відтінки цього величного танцю.

Херсонський гопак.


У танці беруть участь чотири дівчини і один хлопець
. До початку танцю дівчата стають попарно за останньою правою кулісою і з`єднують перед собою навхрест руки. Хлопець, поклавши руки собі на талію, стає позаду дівчат.

І фігура (8 тактів)
На 1-3-й такти дівчата "перемінним кроком", який починають з правої ноги, виходять із-за останньої правої куліси і йдуть до середини сцени.
На 4-й такт виконують "потрійний притуп".
Хлопець робить все те, що й дівчата.
На 5-7-й такти, продовжуючи йти "перемінним кроком", всі посуваються в напрямку авансцени.
На 8-й такт, виконуючи "потрійний притуп", пари роз`єднують схрещені перед собою руки. Потім з`єднують їх так: дівчина, яка стоїть праворуч від глядача, бере своєю правою рукою ліву руку дівчини, яка стоїть ліворуч в ід глядача. Вільні руки кладуть собі на талію.

ІІ фігура (8 тактів)
На 1-7-й такти дівчата, які знаходяться в парах, "перемінним кроком", починаючи його з правої ноги, рухаються і описують коло. Хлопець у цей час робить "присядку з ударом по халяві".
Нога 8-й такт хлопець піднімається з "присядки", і всі учасники утворюють коло, з`єднавши руки .

ІІІ фігура (8 тактів)
На 1-4-й такти виконавці "перемінним кроком", який починають з правої ноги, йдуть по колу проти руху годинникової стрілки. На останню чверть 4-го такту, не роз`єднуючи рук, овертаються на 180 градусів.
На 5-8-й такти учасники "перемінним кроком" ідуть по колу за рухом годинникової стрілки. На останню чверть 8-го такту дівчата з`єднують ліві рукив центрі, утворюючи малу "зірку". Хлопець у цей час виходить з кола.

ІV фігура (8 тактів)
На 1-8-й такти дівчата "простим танцювальним кроком" ідуть проти руху годинникової стрілки. Хлопець у цей час, виконуючи "колобок", котиться по колу навкруги дівчат за рухом годи нникової стрілки.
На кінець останнього такту учасники танцю приходять у вихідне положення ІІ фігури ) і роз`єднують руки.

V фігура (8 тактів)
На 1-4-й такти дівчата, повертаючись обличчам одна до одної і роз`єднавши руки в сторони за другою позицією, дрібними кроками, які починають з правої ноги, ставлять поперемінно ноги на каблучок і відходять. На кінець 4-го такту вони кладуть руки собі на талію.
Одночасно хлопець, виконуючи "присядку з ударом по халяві" або "присядку з ударом по підошві" ( або "просту присядку"), просувається вперед.
На 4-й такт хлопець, притупуючи, піднімається з "присядки".
На 5-8-й такти дівчата на місці виконують рух "чобіток", починаючи його з правої ноги . Хлопець у цей час теж на місці робить "присядку" з винесенням ноги вперед й ударом по халяві.

VI фігура (8 тактів)
На 1-8-й такти дівчата виконують на місці "малий тинок", який починають з правої ноги. Хлопець у цей часробить "присядку" з "тинком". Через кожні 2 такти він повертається то до о днієї, то додругої пари дівчат, які у відповідь, соромлячись, трохи опускають голову й очі. На кінець останнього такту дівчата зупиняються і опу скають руки вздовж корпусу. Хлопець підходить до першої дівчини, яка стоїть ліворуч від глядача, і кладе їй св ою ліву руку на талію, а праву руку широко відводить у сторон.Дівчина кладе свою ліву руку на праве плече хлопця. Праву руку вона також відводить у сторону.

VII фігура (8 тактів)
На 1-2-й такти хлопець з дівчиною, біля якої він зупинився, виконує "голубець" і два "потрійних притупи", обертаючись з нею на 360 градусів проти руху годинникової стрілки. На ос танню чверть дргого такту хлопець підходить до дівчини, яка стоїть першою праворуч від глядача.
На 3-4-й такти вони також виконують "голубець" і два "потрійних притупи" в оберті, тільки обертаються на 360 градусів за рухом годинникової стрілки, відповідно міняючи руки.
На 5-8-й такти повтрюється все те, що виконувалося з 1-го по 4-й такти, тільки хлопець переходить до дівчат, які стоять другими ліворуч і праворуч від глядача. Інщі дівчата в цей час виконують "малий тинок" на місці, який починають з правої ноги. На останню чверть 8-го такту всі, з`єднавши руки, утворюють коло.

VIII фігура (16 тактів)
На 1-8-й такти учасники кола "перемінним кроком", який починають з правої ноги, йдуть проти руху годинникової стрілки. На останню чверть 8-го такту повертаються на 180 градусів.
На 9-14-й такти учасники кола: починаючи крок з лівої ноги, йдуть за рухом годинникової стрілки.
На 15-й такт, виконуючи "потрійний притуп", вони сходяться до центру кола і нахиляють корпус трохи вперед.
На 16-й такт хлопець розриває коло, і всі,відступаючи, утворюють один ряд. Рук вони не роз`єднують; дівчина і хлопець, що стоять крайніми, вільні руки кладуть собі на талію.

ІХ фігура (16 тактів)
На 1-16-й такти учасники танцю, рухаючись "перемінним кроком", плетуть "лісу". Ведучим є хлопець.

Х фігура (16 тактів)
На 1-12-й такти виконавці, не порушуючи "ліси", "перемінним кроком" ідуть за ведучим
На 13-16-й такти, йдучи зі сцени за першу ліву кулісу, хлопець виконує "повзунець", або "просту присядку", або "присядку з обертом".


--------------------------------------------------------------------------------

Козачок.


Походження назвицього танцю пов`язане з життям воїнів-козаків. Його побутування, як свідчать різні джерела, відноситься до далекого минулого.

На відміну від гопаків козачки виконуються в швидкому і дуже швидкому темпі. Танцювальні рухи вимагають від виконавців бісерної техніки. Виконуючи "припадання" ("доріжки"), "тинки", "колупалочки", "вірьовочки", "присядки", "голу бці", "зірочки", "ланцюжки" та інші рухи та композиційні елементи, використані в загальній композиції козачка, танцюристи вихо рем проносяться перед глядачем. Живе сплетіння цих рухів у різних фігурах утворює вишуканий хореографічний мал юнок.

У козачку, як і в гопаку, широко застосовується змагання між окремими виконавцями і навіть групами. Загальна композиція має давні традиції щодо послідовності чергування окремих фігур і їх повторень. Саме цим козачок і відрізняється від гопака. Танець виконують здебільшого без імпровізації.

Найменша кількіст виконавців козачка - пара. Основне навантаження при виконанні падає на жіночу партію.

Оптимізм, радість, нестримні веселощі - ці риси вдачі українського юнацтва стали основою емоційного змісту численних мелодій козачків.

Характерна ознака мелодій козачків - їх дрібний (бісерний) ритмічний малюнок. У мелодіях козачків найбільшою мірою варіаційно розробляється ритмічна формула дактиля. Вона й визначає основну ритмічну якість мелодії цього танцю. В ритмо-кадансі, якими закінчуються мелодії козачків, вживається роздріблений дактиль із застосуванням ф оршлага.



Теги: {news-tags}
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

Другие новости по теме:

  • Пляска Донских казаков. Часть 2
  • Пляска Донских казаков. Часть 3
  • К вопросу о возрождении казацких традиций на Украине (на украинском языке)
  • Причины ликвидации Азовского казачьего войска и переселение азовцев на Куба ...
  • Переселение бывших "некрасовцев" на земли Азовского казачьего войска в 30-х ...
  • Пляска Донских казаков. Часть 1
  • Обзор истории Азовского казачьего войска (на украинском языке)



  •  (голосов: 4)

    Распечатать | Комментарии: (1)

     
     
     
     
     
    1 написал: луна  
     
     
    11 марта 2009 10:08 ICQ: 476906002




    Группа: Посетители
    Регистрация: 11.03.2009
    Публикаций: 0
    Комментариев: 1
    прекрасный сайт и очень краси во и со вкусом оформлен

     
     
       
     
     
     
    Информация
     
      Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.  
         
     

     

    Поиск



     
     

    Случайное фото

    {informer_photo}
     
     

    Новое на форуме

    {forum}
     
     

    Популярное

     
     

    Друзья


    Оренбургские казаки в Интернете

    Для того, чтобы попасть в друзья напишите Администратору
     
     

    Реклама

    Реклама
     
     

    Интересное

    {videolist}
     
     
     

    Главная страница | Регистрация | Добавить новость | Новое на сайте | Статистика
    Внимание! При копировании материалов с сайта, ссылка на первоисточник обязательна!
    © 2006-2009.
      cossackstan.ru